Показано, что при использовании координационных соединений в качестве аналитических форм характер изменения их концентрации и вид соответствующих градуировочных графиков зависит от того, что является определяемым компонентом — металл или лиганд. При определении металла-комплексообразователя зависимость [MLn]=f(CM) линейна для комплексов любой стехиометрии. При обратных задачах, когда определяемое вещество входит в состав аналитической формы в качестве лиганда, эта зависимость линейна только для комплексов со стехиометрией 1:1, а в общем случае описывается кривыми второго порядка.
Показано, що при використанні координаційних сполук в якості аналітичних форм характер зміни їх концентрацій та вигляд відповідних градуювальних графіків залежить від того, що є компонентом, який визначається — метал або ліганд. При визначенні метала-комплексоутворювача залежність [MLn] = f(CM) лінійна для комплексів будь-якої стехіометрії. При зворотних задачах, коли речовина, що визначають, входить до складу аналітичної форми в якості ліганду, ця залежність лінійна тільки для комплексів із стехіометрією 1:1 , а у загальному випадку описується кривими другого порядку.
It has been shown that at the use of coordination compounds as an analytical forms, the type of change in their concentration and kind of respective calibration curve depends on the component to be determined: either metal or ligand? At the complexation-metal determination the dependence [MLn] = f(CM) is linear for complexes of any stoichiometry. At the another tasks, when determined substance is included in a composition of analytical form as a ligand, this dependence is linear only for complexes with stoichiometry 1:1, and in general case it is described by curves of second order.
