Зроблено спробу з’ясувати історію збереження культурного надбання Львова на її
початковому (дорадянському) етапі, коли домінувала функціональна, прагматична мотивація щодо проведення ремонтно-реконструктивних робіт, які згодом регламентувалися нормативно-правовими приписами, вели до формування пам’яткоохоронної системи.
Наголошується, що в умовах перебування Львова під польським пануванням українці
зазнавали дискримінацій особливо в питаннях охорони історико-меморіальних пам’яток
– упорядкування могил борцям за волю України.
Предпринята попытка выяснить историю сохранения культурного наследия Львова на
ее начальном (досоветском) этапе, когда доминировали функциональные, прагматические
работы, регламентируемые со временем нормативно-правовыми предписаниями, вели к
формированию памятникоохранной системы. Отмечается, что в условиях пребывания
Львова под польским господством украинцы подвергались дискриминации, особенно в
вопросах охраны историко-мемориальных памятников, упорядочения могил борцам за
свободу Украины.
This is an attempt of making clear the history of conservation cultural heritage in Lviv, especially
its start in the before of Soviet period, when the pragmatic principles of function in the
repair and reconstruction were predominate. This principles were regulated by legal rules and
leads to forming the monuments conservation system. It is stressed on the conditions in which
Ukrainian inhabitants of Lviv have to be in the times of Polish supremacy. Special discrimination
they feel in the aspects of historical memorial monument and putting in good order tombs
of persons who struggle for free Ukraine.