Стаття присвячена встановленню закономірностей та пріоритетів екологоорієнтованого прогнозування в умовах формування засад парадигми сталого розвитку та «зеленої» економіки, розвинути сутність екологоорієнтованого прогнозування, як складової інституційного механізму стратегічного планування розвитку національної економіки.
The article is devoted to regularities and priorities of environmentally oriented forecasting in the emerging paradigm of sustainable development and "green" economy principles, to develop environmentally oriented forecasting essentiality, as part of the institutional mechanism for strategic planning of the national economy.