Предпринята попытка установить пространственное расположение главного источника ядер короткопериодических комет. На основании численных расчетов эволюции орбит комет семейства Юпитера, средне периодических комет и тел группы Кентавров показано, что эволюция орбит малых тел Солнечной системы происходит пре имущественно в направлении увеличения больших полуосей. Это относится к телам, которые могут испытывать сближения с планетами и эволюция орбит которых происходит, в основном, за счет гравитационных возмущений. Сделан вывод, что главный источник ядер комет семейства Юпитера следует искать на расстояниях от Солнца не больше 6 а. е.
Зроблено спробу встановити просторове положення головного джерела ядер короткоперіодичних комет. На основі чисельних розрахунків еволюції орбіт комет сімейства Юпітера, середньоперіодичних комет та тіл групи Кентаврів показано, що еволюція орбіт малих тіл Сонячної системи відбувається переважно в напрямку збільшення великих півосей. Це стосується тіл, які можуть зазнавати зближень з планетами і еволюція орбіт яких відбувається, головним чином, за рахунок гравітаційних збурень. Зроблено висновок, що головне джерело ядер комет сімейства Юпітера слід шукати на відстанях від Сонця не більше 6 а. о.
An effort to determine the spatial location of the main source of short-period comet nuclei is made. Some numerical calculations for the orbit evolution of Jupiter's family comets, comets with middle-period orbits, and Centaur's group bodies are carried out. The calculations show that orbit evolutions for small bodies of the solar system proceed mainly in the direction of an increase of semi-major axes. This relates to the bodies which can undergo encounters with planets and orbit evolutions of which occur mainly due to gravitational perturbations. The conclusion is made that there is good reason to search the main source of the nuclei for Jupiter's family comets at distances not more than 6 AU from the Sun.