У дискурсі розглядаються ключові проблеми гетьманування Івана Виговського (з
поміж яких визначальна – Гадяцький договір 1658 року) у працях Михайла Грушевського. Підкреслюється неоднозначність ставлення вченого до українсько-польського
компромісу 1658 року. З одного боку, дослідник високо поціновує І. Виговського та його
однодумців за усвідомлення ними наріжної ідеї суспільно політичного розвитку українства – необхідності власного національно-державного буття – й спробу юридичної
фіксації її у відповідних пунктах «Великого князівства Руського». З другого – наголошує на низці чинників, які обумовили «нежиттєздатність» унії й безперспективність
польського зовнішньополітичного вибору І. Виговського.
В дискурсе рассматриваются ключевые проблемы гетманства Ивана Выговского
(среди них главная – Гадячский договор 1658 года) в трудах Михаила Грушевского.
Подчеркивается неоднозначность отношения ученого к украинско-польскому компромиссу 1658 года. С одной стороны, исследователь высоко оценивает И. Выговского и его
единомышленников за восприятие ими краеугольной идеи общественно политического
развития украинства – необходимости собственного национально государственного
бытия – и попытку юридической фиксации её в соответствующих пунктах «Великого
княжества Русского». С другой – акцентирует внимание на ряде факторов, обусловивших «нежизнеспособность» унии и бесперспективность польского внешнеполитического выбора И. Выговского.
The key problems of Ivan Vyghovsky’s rule (the main problem among them – is Gadiatskiy
pact in 1658) in Mykhailo Grushevskiy’s works are considered in the discurse. It’s emphasized
the scientist’s ambiguity in treatment of polish Ukrainian compromise in 1658. On the
one hand the researcher highly evaluates Ivan Vyghovskiy and his like minded persons for
their realization the basic idea of social and political development of Ukrainian nation, the
necessity of being independent and trying to legalize it in the appropriate paragraphs of «Big
kingdom of Russia». On the other hand emphasizes the factors which caused the union «lack
of vitality» and hopeless of I. Vyghovskiy’s polish foreign policy choice.
