"Вічні" образи в інтерпретації Романа Іваничука

Abstract

У статті розглянуто романістику Романа Іваничука крізь призму проблеми “вічних” образів в українській і світовій літературі. Виявлено схильність письменника до вжитку таких образів і продуктивність звернення до них, а також їхньої ориґінальної авторської інтерпретації для поглиблення філософського та символічного звучання історичного минулого. Акцентовано на слушності й доречності вжитку термінологічного поняття “вічні образи” в сучасному літературознавстві.

The article elaborates on the novels of Ivanychuk through the prism of the issue of ‘eternal’ images in the Ukrainian and world literature. The writer’s tendency to use such images and the productivity of their usage are manifested, as well as his inclination to the unique author’s interpretation of the images aiming at deepening the philosophical and symbolic meaning of the historical past. The reasonableness and appropriateness of the usage of the terminological concept of ‘eternal images’ in the modern literary studies are emphasized.