На підставі кореляції розрізів свердловин, що розкрили відклади мезозойського автохтонного комплексу, структурних і палеотектонічних побудов, відтворена картина поширення різновікових підрозділів відкладів юри та крейди. Описані сучасні
статичні моделі структур юрського і крейдового комплексів, в яких виділені локальна і реґіональна складові. На основі аналізу структурних особливостей юрського і
крейдового комплексів встановлено, що в південно-західному напрямі збільшуються
як загальні потужності відкладів цих комплексів, так і окремих їх підрозділів; виявлені тенденції успадкованого розвитку структур протягом усього мезозою як на реґіональному (зони, структурно-фаціяльні підзони, розломи), так і локальному (локальні підняття, локальні складки і структурні виступи) рівнях. Розріз верхньоюрських відкладів складається з двох різних літофаціяльних типів: західного і східного, що пояснюється літофаціяльним заміщенням у межах одного й того самого
стратиграфічного підрозділу або різних за обсягом різновікових товщ.
Based on the correlations of well sections that penetrated Mesozoic autochtone complexes, structural and
paleotectonic reconstructions the region of the distribution of the Jurassic and Cretaceous deposits it is
reconstructed. The modern static models of Jurassic and Cretaceous structure is described with local and
regional components. Using structural analysis of Jurassic and Cretaceous complexes it is distinguished that
total thickness of the above mentioned units are increased in South-Western direction, the tendency of the
heritage development for both regional and local levels is also outlined. The Upper Jurassic crossection
consists of the two different lithofacial types — western and eastern ones.
