Простежено міжслов’янські контакти словаків у другій половині ХІХ ст., зокрема в добу існування Словацької Матиці (1863–1875), яка налагодила книгообмін зі слов’янськими “Матицями” та культурними осередками, особливо в межах Австрійської держави, в тому числі з русофільськи налаштованими Народним Домом
і Галицько-Руською Матицею у Львові, Товариством св. Івана Хрестителя в Пряшеві, Товариством св. Василія в Ужгороді. Наголошено на поступовому згортанні в словацькій політиці після закриття Словацької Матиці контактів з іншими лов’янами
монархії, в тому числі (з політичних мотивів) з українцями Галичини, й все виразнішій її орієнтації на Росію.
The author traces inter-Slavic contacts of Slovaks in the second half of the nineteenth
century, particularly at the time of existence of Slovak Matica (1863–1875), which
set exchange of books with Slavic Maticas and cultural centers, especially within the Austrian state, among others with the Russophile National House and Galician-Ruthenian Matytsia in Lviv, St.John the Baptist Society (Tovarystvo sv. Ivana Khrestytelia) in Presov, St. Basil Society in Uzhhorod. It is stressed that after Slovak Matica had been closed, the contacts with other Slavs of the monarchy, also with the Ukrainians of Galicia (du eto political reasons) figured less prominently in the Slovak politics, while orientation on Russia became more apparent