Аральське море очима Тараса Шевченка (на матеріалі поезії “І небо невмите, і заспані хвилі …”)

Abstract

У статті розглядається проблема рецепції Т. Шевченка Аральського моря (на матеріалі поезії “І небо невмите, і заспані хвилі …”). Автор переконує, що одним з основних факторів, який у значній мірі детермінував специфіку цієї рецепції, було захоплення поета роботою німецького натурфілософа А. Гумбольдта “Космос”. У дусі філософії останнього Т. Шевченко сприймав Аральське море, як живе, але надавав образам анімованого морського пейзажу негативної окраски, що можна пояснити депресивним настроєм поета, викликаним життям політичного засланця.

В статье рассматривается проблема рецепции Т. Шевченко Аральского моря (на материале поэзии “І небо невмите, і заспані хвилі …”). Автор убеждает, что одним из основных факторов, который в значительной степени детерминировал специфику этой рецепции, было увлечение поэта работой немецкого натурфилософа А. Гумбольдта “Космос”. В духе философии последнего Т. Шевченко воспринимал Аральское море как живое, но предавал образам анимированного морского пейзажа ярко негативную окраску, что можно объяснить депрессивными настроениями поэта, вызванными жизнью политического ссыльного.

The article deals with the problem of T. Shevchenko’s perception of Aral Sea (based on the poetry named “І небо невмите, і заспані хвилі …”). Аuthor convinces that one of the most important factors that has determined this perception’s specific character was in a high degree poet’s passion for German naturphilosopher A. Humboldt’s work “The Cosmos”. In A. Humboldt’s manner T. Shevchenko perceived Aral Sea like animated, but gave strong negative colours to the sea images, what can be explained by poet’s depressive spirits, caused by his life in the political exile’s status.