У статті розглядається можливість існування
торгівельного шляху від Ольвії до Уралу і Поволжя в архаїчний
час. Ця думка сформувалась у середині ХХ ст. помилково,
оскільки Ольвія на фоні недослідженості на той час скіфських
пам’яток осілого побуту виглядала розвиненим ремісничим
центром, продукція майстерень якого розповсюджувалась
в найвіддаленіші
області. Останні дослідження скіфських
ремісничих центрів дозволяє вважати їх більш потужними
і розвиненими, і греки були там частими гостями, але скіфи
самі розповсюджували свою продукцію до Уралу і Поволжя
В статье рассматривается возможность существования
торгового пути от Ольвии до Урала и Поволжья в архаическое время. Это предположение было высказано в середине ХХ
в. ошибочно, поскольку Ольвия на фоне недостаточной
исследованности скифских памятников оседлого быта
выглядела развитым ремесленным центром, продукция
которого распространялась в самые отдаленные области.
Последние исследования скифских ремесленных центров
позволяют считать их боле мощными и развитыми, и греки
были там частыми гостями, но скифы сами распространяли
свою продукцию до Урала и Поволжья
The article is considered to the possibility of existence of a
trading way from Olvia to Ural Mountains and Volga regions. This
false assumption has been stated in the middle of the XX century
as Olvia looked like the developed craft centre on account of
insufficient study of Scythian monuments of settled life, and the
production of which extended to the most remote areas. The latest
researches of the Scythian craft centers allow to consider their
being more developed. And Greeks were frequent visitors there.
But Scythians extended their production on their own to Ural
Mountains and Volga regions.