У хворих на одновузловий нетоксичний зоб була проведена порівняльна оцінка впливу стандартного (субтотальна резекція долі щитоподібної залози) та комбінованого (із застосуванням локального кріовпливу) хірургічного лікування на структуру та об'єм щитоподібної залози (ЩЗ) за даними ультразвукового дослідження у післяопераційному періоді. Інтраопераційний дозований кріовплив виконували за допомогою автономного кріоінструмента з діаметром кріоаплікатора 0,2 см та температурою контактної зони наконечника –140…–180°С. Кріовплив проводили на тканину оперованої долі ЩЗ об'ємом не менше 1 см3 одноразово впродовж 1 хв. Це забезпечувало достатній об’єм залишкової тиреоїдної паренхіми, що не була ушкоджена кріонекрозом. Виявлено, що стандартне хірургічне втручання призводить до довготривалого реактивного запалення в залишковій тканині ЩЗ. Сонографічне дослідження впродовж 12 місяців вказувало на розвиток ознак, характерних для виникнення та прогресування аутоімунного тиреоїдиту у 70% хворих після стандартних операцій та у 30% хворих після застосування інтраопераційного дозованого кріовпливу. Отримані дані свідчать про імунокоригуючий та профілактичний ефекти локальної кріодеструкції щодо розвитку аутоімунної агресії проти ЩЗ у післяопераційному періоді.
У больных одноузловым нетоксическим зобом была проведена сравнительная оценка влияния стандартного (субтотальная резекция доли щитовидной железы) и комбинированного (с применением локального криовоздействия) хирургического лечения на структуру и объем щитовидной железы (ЩЖ) по данным ультразвукового исследования в послеоперационном периоде. Интраоперационное дозированное криовоздействие выполняли с помощью автономного криоинструмента с диаметром криоаппликатора 0,2 см и температурой контактной зоны наконечника –140...–180°С. Криовоздействие проводили на ткань оперированной доли ЩЖ объемом не менее 1 см3 однократно в течение 1 мин. Это обеспечивало достаточный объем неповрежденной крионекрозом остаточной тиреоидной паренхимы. Выявлено, что стандартное хирургическое вмешательство приводит к долговременному реактивному воспалению в остаточной ткани ЩЖ. Сонографическое исследования в течение 12 месяцев указывало на развитие признаков, характерных для возникновения и прогрессирования аутоиммунного тиреоидита у 70% больных после стандартных операций и у 30% больных после применения интраоперационного дозированного криовоздействия. Полученные данные свидетельствуют о иммунокорригирующем и профилактическом эффектах локальной криодеструкции относительно развития аутоиммунной агрессии против ЩЖ в послеоперационном периоде.
Comparative ultrasonic assessment of the outcomes of standard (subtotal resection of thyroid gland (TG) lobe) and combined (involving local cryoexposure) surgical treatment on TG structure and volume in the patients with uninodular non-toxic goiter was performed. Intraoperative controlled cryoexposure was carried-out using autonomous cryosurgical instrument with applicator diameter of 0.2 cm and temperature of tip contact area of –140 ...–180°C. Cryoexposure was performed in the tissue of TG lobe subjected to surgery; volume of the tissue was at least 1 cm3, the exposure was single, and lasted 1 minute, which provided a sufficient amount of intact residual thyroid parenchyma not exposed to cryonecrosis. It was revealed that the standard surgical intervention led to a long-lasting reactive inflammation in the residual thyroid tissue. Sonographic observation during 12 months revealed the signs of autoimmune thyroiditis appearance and progression in 70% of patients after standard surgery and in 30% of patients after administration of application of intrasurgial cryoexposure. The findings suggested that local cryoablation exhibited immunocorrecting and preventive influence on the development of autoimmune aggression against thyroid gland in the post-surgical period.
