Изучено влияние гипотермии гомойотермного организма на популяционный состав, осмотическую хрупкость и уровень гемолиза эритроцитов периферической крови крыс. Состояния гипотермии достигали разными способами: краниоцеребральная гипотермия (до ректальной температуры (РТ) 32,5 ± 0,5°С) на фоне блокады центров терморегуляции (ЦТ) на специальной установке для программного охлаждения, иммерсионная (погружная) общая гипотермия (ИОГ) (РТ = 27,5 ± 0,5°С) в модифицированном тесте Порсолта (плавание в ледяной воде) и общая гипотермия с помощью метода "закрытого сосуда" Анджуса-Бахметьева-Джайя (ОГЗС) на фоне блокады ЦТ вследствие нарастающей гипоксии-гиперкапнии (РТ = 16,5 ± 0,5°С). Анализ полученных результатов показал, что независимо от глубины и способа достижения гипотермии гомойотермного организма наблюдаются обратимые, но различные по выраженности изменения: снижается количество дискоцитов, увеличивается доля измененных форм (стоматоцитов и сфероцитов), а также повышается осмотическая хрупкость и усиливается гемолиз эритроцитов. Через 24 ч после гипотермии наблюдается тенденция к повышению количества дискоцитов за счет уплощенных форм, уменьшается доля измененных эритроцитов (стоматоцитов и сфероцитов), осмотическая хрупкость эритроцитов возвращается к контрольному уровню, а при ОГЗС даже снижается, повышается устойчивость клеток к факторам гемолиза, особенно после ИОГ.
Вивчали вплив гіпотермії гомойотермного організму на популяційний склад, осмотичну крихкість та рівень гемолізу еритроцитів периферичної крові щурів. Стану гіпотермії досягали різними способами: краніоцеребральна гіпотермія (до ректальної температури (РТ) 32,5 ± 0,5°С) на тлі блокади центрів терморегуляції (ЦТ) на спеціальній установці для програмного охолодження, імерсійна (заглибна) загальна гіпотермія (ІЗГ) (РТ = 27,5 ± 0,5°С) в модифікованому тесті Порсолта (плавання в крижаній воді) і загальна гіпотермія методом «закритої судини» Анджуса-Бахметьєва-Джайя (ЗГЗС) на тлі блокади ЦТ внаслідок наростаючої гіпоксії-гіперкапнії (РТ = 16,5 ± 0,5°С). Аналіз отриманих результатів показав, що незалежно від глибини і способу досягнення гіпотермії гомойотермного організму спостерігаються зворотні, але відмінні за виразністю зміни: знижується кількість дискоцитів, збільшується частка змінених форм (стоматоцитів і сфероцитів), а також підвищується осмотична крихкість і посилюється гемоліз еритроцитів. Через 24 години після гіпотермії спостерігається тенденція до підвищення кількості дискоцитів за рахунок сплощених форм, зменшується частка змінених еритроцитів (стоматоцитів і сфероцитів), осмотична крихкість еритроцитів повертається до контрольного рівня, а при ЗГЗС навіть знижується, підвищується стійкість клітин до факторів гемолізу, особливо після ІЗГ.
The research deals with effect of hypothermia of homoiothermal organism on populations, osmotic fragility and hemolysis rate in erythrocytes of peripheric blood of rats. The hypothermic state was initiated by different methods: craniocerebral hypothermia (down to rectal temperature (RT) of 32.5 ± 0.5°C) on a background of blockade of thermoregulation centres (TC) using special device for programmed cooling, whole body immersion hypothermia (WBIH) (RT of 27.5 ± 0.5°C) using Porsolt’s modified test (swimming in ice cold water) and whole body hypothermia by method of closed vessel according Anjus-Bakhmet’ev-Giaja (CVWBH) on a background of TC blockade resulted from increasing level of hypoxia-hypercapnia (RT of 16.5 ± 0.5°C). Analysis of obtained results showed that independently of depth and the method of initiating hypothermia of homoiothermal organism we observed reversible changes differing by expression rate: the discocytes number decreased, the share of changed shapes increased (stomatocytes and spherocytes); as well as the rise in osmotic fragility and hemolysis level of erythrocytes. In 24 hrs post hypothermia we observed the tendency for rising discocyte content on account of flattened forms, an increase of proportion of changed erythrocyte forms (stomatocytes and spherocytes), the osmotic fragility of erythrocytes turned back to the control level, and after CVWBH it decreased even more, the tolerance of cells to hemolysis factors rised, especially after WBIH.