Приведены сведения об изменении активности фенилаланинаммиаклиазы у генотипов ярового ячменя и кукурузы, различающихся по устойчивости к фузариозу, при действии специфических ингибиторов — α--аминооксиуксусной кислоты и d-фенилаланина. Показано, что характер изменения активности фенилаланинаммиаклиазы не всегда зависит от устойчивости генотипов зерновых культур к возбудителям фузариоза и уровня активности фермента при инфицировании проростков патогеном. Сделано предположение, что уровни индуцирования и ингибирования фенилаланинаммиаклиазы у разных по устойчивости генотипов зерновых культур при действии специфических ингибиторов определяются различными механизмами, контролирующими этот фермент.
Наведено дані про зміну активності фенілаланінаміакліази у генотипів ярого ячменю та кукурудзи, які різняться за стійкістю до фузаріозу, під дією специфічних інгібіторів — α-амінооксіоцтової кислоти та d-фенілаланіну. Показано, що характер зміни активності фенілаланінаміакліази не завжди залежить від стійкості генотипів зернових культур до збудників фузаріозу та рівня активності ферменту за інфікування проростків патогеном. Зроблено припущення, що рівні індукування та інгібування фенілаланінаміакліази у різних за стійкістю генотипів зернових культур під дією специфічних інгібіторів визначаються різними механізмами, що контролюють цей фермент.
Changes of phenylalanineammonia-lyase activity in genotypes of spring barley and corn that differ in fusariose resistance under the action of specific inhibitors — α--aminooxyvinegar acid and dphenylalanine were investigated. It was shown that character of phenylalanineammonia-lyase activity not always depends on resistance of cereal genotypes to fusariose and enzyme activity level under infection of seedlings by pathogen. It was supposed that levels of phenylalanineammonialyase induction and inhibition under the action of specific inhibitors in cereal genotypes diff