Проблема міоми матки у жінок різного віку продовжує залишатися у центрі уваги вітчизняних та
зарубіжних дослідників. Міома матки (син.: лейоміома, фіброїд та ін.) представляє собою доброякісну,
добре обмежену інкапсульовану пухлину, джерелом якої є гладком’язові клітини шийки або тіла матки.
Захворюваність міомою матки підвищується з віком. Її пік доводиться на період пременопаузи,
досягаючи максимального значення у 45-50 років. Так само відомі окремі випадки виникнення міоми
матки у 20-річних. У 5-7% випадків міома матки виявляється при маткових кровотечах у підлітків.
Незважаючи на численні дослідження, присвячені проблемі ініціації та зростання міоматозних вузлів,
патогенез захворювання до кінця не відомий. Дослідження більшості авторів вказують на зміни
гормонального та імунного статусів, роль генетичних факторів, вплив пролактину і соматотропіну на
патогенез міоми матки. У сучасних поглядах на патогенез велика увага приділяється механізмам
порушення рівноваги апоптозу та проліферації. У розвитку міоми матки важливу роль відіграє
порушення апоптозу. Незавершеність апоптозу пояснює різні розміри і різний ступінь зрілості вузлів у
межах однієї матки, можливість регресу вузлів, доброякісний характер пухлини, неінвазивне і повільне
зростання, а, також, ймовірність рецидивів. Вивчення молекулярних механізмів патогенезу, у тому
числі регуляції апоптозу і клітинної проліфераціі, відкриває нові перспективи для консервативного
лікування цих найбільш розповсюджених захворювань, а також їх профілактики та реабілітації хворих.
The problem of uterine fibroids in women of all ages remains in the spotlight of native and foreign
researchers. Uterine myoma (syn.: leiomyoma, fibroid, etc.) can be represented as benign, well-bounded
incapsulated tumor, originates with smooth muscle cells of the cervix or uterine corpus. Myoma incidence rate
increases with the age. Its peak usually appears at the premenopausal period, reaching maximum at 45-50
years. Individual cases of uterine fibroids in 20-year-olds can also happen. Uterine myoma is detected in 5-7%
of cases of uterine bleeding in adolescents. Study of pathogenetic mechanisms of development of uterine
fibroids can significantly reduce the number of surgical interventions by increasing the amount of conservative
treatment. Despite the numerous studies about iniciation and the growth of myoma nodules, the pathogenesis
of diseases is still not complete. Investigations of the majority of authors suggest changes in hormonal and
immune statuse, the role of genetic factors, prolactin and somatotropin to be responsible in the pathogenesis
of uterine fibroids. In modern conceptions of pathogenesis mechanisms of apoptosis and proliferation disbalance
are under serious attention. In the formation of uterine fibroids violation of apoptosis plays an important role.
Incompleteness of apoptosis explains the different sizes and different degrees of maturity of nodes within the
same uterus, the possibility of nodes regression, benign tumors, non-invasive and slow growth, as well as
the probability of recurrence. The study of molecular mechanisms of pathogenesis, including regulation of
apoptosis and cell proliferation opens new skylines for conservative treatment of these so wide spread
diseases, as well as for their prevention and rehabilitation of the patients.
