Автор досліджує роль української інтелігенції, громадських організацій і об’єднань в розвитку українського музейництва 1960х — 1980х рр. Висловлює думку, що в умовах панування тоталітарної системи, розширення процесу русифікації, діяльність музеїв залишалася одним з небагатьох чинників, які сприяли збереженню національної самосвідомості, пробуджували у народу інтерес до власної історії та культури.
The author of the present article studies the part of Ukrainian intelligentsia, public organizations and unions in the development of Ukrainian museum activity of 1960-s — 1980-s. He puts forward an idea that under the circumstances of totalitarian system domination the expansion of the process of Russification, the museums activities remained one of the not numerous factors that contributed to the reservation of the national self-consciousness, woke up among the people the interest to own history and culture.