У даній статті на прикладі Херсонської та Одеської єпархій з використанням невідомого до наших днів матеріалу розповідається про
кампанію зняття церковних дзвонів другої половини 20-х років ХХ ст. Приводом для її розгортання послугувала нестача кольорових металів «для
потреб індустріалізації» та дефіцит коштів для поліпшення «культурної
бази» реґіонів. У статті зазначено також, що дана кампанія стала ще
одним елементом антирелігійної політики радянської держави.
В данной статье на примере Херсонской и Одесской епархий с использованием неизвестного до наших дней материала, рассказывается о
кампании снятия церковных колоколов второй половины 20-х годов ХХ в.
Поводом для ее разворачивания послужила нехватка цветных металлов
«для нужд индустриализации» и дефицит средств для улучшения «культурной базы» регионов. В статье также указывается, что данная компания стала еще одним элементом антирелигиозной политики советского
государства.
In this article on the example of Kherson’s and Odessa’s eparchies by using
unknown before facts is telling about campaign of taking down church bells at the
second part of 20-th years of 20 century. The cause for its beginning was the
deficiency of colour metal’s «for the needs of industrialization» and money’s
shortage for making better «culture base» regions. In this article is noted also that
this campaign was wan of the elements antireligion policy of soviet government.