Клиническая эффективность комплексного лечения синдрома «сухого глаза» и динамика зрительных нарушений у женщин детородного возраста с патологической гиперпролактинемией

Abstract

Метою роботи було вивчити клінічну ефективність комплексного лікування синдрома «сухого ока» (ССО) та динаміку зорових порушень на фоні корекції гормонального дисбалансу у жінок при патологічній гіперпролактинемії. Було обстежено 96 жінок (192 ока) у віці від 16 до 45 років. Хворі були розділені на 3 групи у залежності від рівня пролактину (ПРл) та тестостерону (ТН) у сиворотці крові. Кожну групу спостерігали до лікування, та через 1 і 6 місяців лікування. Встановлено, що у пацієнтів з ССО та гіперпролактинемією вже через місяць відновлюється загальна сльозопродукція, час розриву сльозної плівки, а також чутливість та лабільність зорового аналізатора, а у хворих з гіперпролактинемією та тестостероновою недостатністю, показники наближаються до норми через 6 місяців лікування.

The aim of this work is to study the clinical effectiveness of complex treatment of the syndome of “dry eye” on the background of correlation of hormonal balance in women with pathologic hyperprolactinemia. 96 women (192 eyes) aged form 16 to 45 years old were examined. The patients were divided into 3 groups due to the levels of prolactin (Prl) and testosterone (Tsn) in blood resum. Each group was being examined: before the course of treatment, after one month of treatment and after 6 months of treatment. It was estimated that lacrimation, the time of rupture of lacrimal film, sensitivity and lability of visual analyzer had been restored after one month of treatment of patients with the syndrome of “dry eye” (SDE). But it is necessary 6 months of treatment for restoration and normalization of the same values in patients with hyperprolactinemia and testosterone insufficiency, having systemic hormonal disbalance. This group of patients with the syndrome of “dry eye” (SDE) must undergo more than 6 months of ophalmologist’s treatment.