Радикальні реформи – єдиний порятунок для України

Abstract

Реформаціологічна концепція подається як специфічний розділ світової політичної науки. Пропонується типологія реформ як політичного способу реалізації соціальних перетворень – горизонтальних (сферних і галузевих), вертикальних (структурних), діагональних (системних). Автор мав низку усних та письмових діалогів з „професійними реформаторами”, внаслідок чого у нього склалося враження, що мало хто з них розуміє контроверзу: якщо в країні – чи то навмисно, „з політичних мотивів”, чи то через світоглядне невігластво „реформаторів” – зволікають з реалізацією реформ, які об’єктивно стали необхідними, то „надворі”, поза будь-чиєю волею, назріває чергова революція. Бо ж діалектика нагадує: реформа і революція – дві сторони однієї медалі під титлом „Дозріле до радикальних перетворень суспільство”.