Ювілей Ореста Ілляровича Матковського

Abstract

Рідко кому з людей дано, здолавши довгий і непростий шлях, досягти такої білосніжної вершини в житті та залишитись сповненим енергії, трепетної любові і відданості своїй справі, бажанням іти далі, вчити інших і вчитись самому, а найголовніше плекати добро в собі і навколо себе. Оресту Ілляровичу Матковському це дано у повній мірі. Одні назовуть це Божим знаменням, інші – спадком від батьків, використаним і примноженим сповна. Найімовірніше – перше і друге у нерозривному зв’язку.