Примечательной особенностью геоморфологии Внутренней гряды Горного Крыма являются так называемые «дырявые» гроты, отличительной характеристикой которых служит наличие в их своде одного или нескольких сквозных отверстий разных диаметров – от десятков сантиметров до нескольких метров. В статье приводятся результаты картирования «дырявых» гротов, выполнен анализ условий их заложения и морфологии. Показано, что формирование гротов и их внутренней морфологии полностью соответствует концепции гипогенного спелеогенеза. Изначально гроты и ниши представляли собой стратиформные или камерные («зальные») расширения сквозьформационных трещинно-карстовых каналов, или камеры и тупиковые элементы полостей, образованные по оперяющим трещинам основных разрывов. После врезания долин и бокового раскрытия полостей, денудационное снижение структурной поверхности в прибровочной полосе куэст вскрывает верхние замыкания высоких куполов и каминов, с образованием сквозных отверстий в сводах гротов. Процессы выветривания и комплексной денудации участвуют в их моделировании, дальнейшем расширении отверстий и разрушении остающихся перемычек, с образованием кулуаров-амфитеатров.
Примітною особливістю геоморфології Внутрішнього пасма Гірського Криму є так звані «діряві» гроти, відмінною характеристикою яких є наявність в їх склепінні одного або декількох наскрізних отворів різних діаметрів - від десятків сантиметрів до кількох метрів. У статті наводяться результати картування «дірявих» гротів, виконано аналіз умов їх закладання та морфології. Показано, що формування гротів та їх внутрішньої морфології повністю відповідає концепції гіпогенного спелеогенезу. Гроти і ніші являли собою стратиформні або камерні («зальні») розширення сквозьформаційних тріщинно-карстових каналів, або камери і тупикові елементи порожнин, утворені по оперяючих тріщинах основних розривів. Після врізання долин та бічного розкриття порожнин, денудаційне зниження структурної поверхні у прибрівочній смузі куест розкриває верхні замикання високих куполів і камінів, з утворенням наскрізних отворів у склепінні гротів та навісів. Процеси вивітрювання і комплексної денудації беруть участь у їх моделюванні, подальшому розширенні отворів і руйнуванні перемичок що залишаються, з утворенням кулуарів-амфітеатрів.
A notable feature of the geomorphology of the Inner Range of the Crimean Mountains are so-called “holey” rock shelters, a distinctive feature of which is the presence in their vault of one or more through holes of different diameters - from tens of centimeters to several meters. The paper presents the results of mapping of “holey” rock shelters and analyses conditions of their occurrence and morphology. It is shown that the formation of both the rock shelters and their internal morphology is fully consistent with the concept of hypogene speleogenesis. Originally rock shelters represented stratiform or chamber-like swells in cross-formational rift-like conduits, or chambers and blind elements of cavities formed along fractures feathering the main ruptures. After valley entrenchment and side opening of chambers, denudation lowering of the surface along the ledge of the cuesta truncates the tops of high domes and chimneys to form through holes in the vaults of the rock shelters. Processes of weathering and denudation are involved in their modeling, further expansion of holes and destruction of the remaining bridges to form amphitheaters.