В статье охарактеризованы карстовые каналы и поверхностные формы в мергелях альминской свиты у с. Верхнесадовое в юго-западной части крымского Предгорья. Скульптурная морфология полостей несопоставима с поверхностным стоком и нисходящей фильтрацией, но характерна для напорных каналов гипогенного спелеогенеза. Высокая карбонатность глинистых отложений альминской свиты определяет ведущую роль растворения в расширении первичных путей фильтрации и делает возможным формирование по ним крупных каналов со скульптурной морфологией. В условиях сосредоточенной восходящей разгрузки, остаточный мелкодисперсный материал выносился наружу во взвешенном состоянии. Поверхностные формы, образованные денудационным раскрытием полостей, расположены беспорядочно по отношению к элементам рельефа, что отражает характерное для гипогенного спелеогенеза отсутствие их генетической связи с рельефом. Представленные результаты показывают возможность формирования крупных субвертикальных гипогенных каналов в глинистых толщах, разделяющих известняковые пачки палеоцена, эоцена и неогена, тем самым подтверждая региональную модель гипогенного спелеогенеза, предусматривающую наличие сквозьформационных линейно-локальных зон высокой проницаемости и восходящих перетоков между горизонтами по таким зонам. Обследованные формы образуют выраженный кластер каналов сосредоточенной восходящей разгрузки (ныне иссякнувшей ввиду углубления ложа р. Бельбек), что указывает на наличие и функционирование сквозной каналово-полостной системы в нижележащих напорных водоносных горизонтах и комплексах эоценовых, палеоценовых и верхнемеловых отложений.
У статті охарактеризовані карстові канали і поверхневі форми у мергелях альмінської свити у с. Верхньосадове у південно-західній частині кримського Передгір›я. Скульптурна морфологія порожнин неспівставна з поверхневим стоком і низхідною фільтрацією, але притаманна напірним каналам гіпогенного спелеогенезу. Висока карбонатність глинистих відкладів альмінської свити визначає провідну роль розчинення у розширенні первинних шляхів фільтрації і робить можливим формування по них великих каналів зі скульптурною морфологією. В умовах зосередженого висхідного розвантаження, залишковий дрібнодисперсний матеріал виносився назовні в підвішеному стані. Поверхневі форми, утворені денудаційним розкриттям порожнин, розташовані безладно по відношенню до елементів рельєфу, що відображає характерну для гіпогенного спелеогенезу відсутність їх генетичного зв›язку з рельєфом. Представлені результати демонструють можливість формування великих субвертикальних гіпогенних каналів у глинистих товщах, що розділяють вапнякові пачки палеоцену, еоцену і неогену, тим самим підтверджуючи регіональну модель гіпогенного спелеогенезу, яка передбачає наявність крізьформаційних лінійно-локальних зон високої проникності та висхідних перетоків між горизонтами по таких зонах. Обстежені форми утворюють виражений кластер каналів зосередженого висхідного розвантаження (нині згаслого зважаючи на поглиблення ложа р. Бельбек), що вказує на наявність і функціонування наскрізної каналово-порожнинної системи у нижчезалягаючих напірних водоносних горизонтах і комплексах еоценових, палеоценових і верхньокрейдових відкладів.
The article describes the karst conduits and surface forms in marls of the Alminskaya series near Verkhnesadovoe village in the south-western part of the Crimean Piedmont. Sculptured morphology of cavities is not compatible to surface runoff and downward filtration, but is characteristic to hypogene karst conduits. High carbonate content in clayey deposits of the Alminskaya series determines the leading role of dissolution in enlarging primary filtration pathways, making it possible the formation of large conduits with sculptured morphology. In the context of concentrated rising discharge, residual clay particles were driven out in a suspended state. Surface features, formed by denudational opening of cavities, are located randomly with respect to the elements of the relief, which reflects the lack of their genetic connection with relief characteristic of hypogene speleogenesis. The results of this study demonstrate the possibility of large sub-vertical hypogenic channels to form in clayey strata separating limestone series of Paleocene, Eocene and Neogene, thereby confirming the regional model hypogene speleogenesis. The latter implies a presence of cross-formational linear-local zones of high permeability and ascending communication between confined aquifers along such zones. The studied features constitute a distinct cluster of conduits of concentrated upward discharge (now ceased due to deepening of the river bed of Belbek), which indicates the presence and functioning of a conduit-void system in the underlying confined aquifers in Eocene, Paleocene and Upper Cretaceous strata.
