По среднемесячным данным европейского центра ECMWF за период 1959 – 2011 гг. исследуется пространственно-временная изменчивость завихренности касательного напряжения трения ветра в Северной Атлантике. Показано, что для среднего сезонного цикла характерно наличие максимума антициклонической активности в январе и минимума в сентябре. Выделены тенденции долговременной изменчивости завихренности касательного напряжения трения ветра и площади области антициклонической завихренности в районе Азорского максимума давления на межгодовых масштабах. Отмечено смещение в северном и южном направлении оси области антициклонической завихренности на декадных масштабах, соответствующие изменениям индекса Северо-Атлантического колебания.
За середньомісячним даними європейського центру ECMWF за період 1959 – 2011 рр. досліджується просторово-часова мінливість завихрення напруження тертя вітру в Північній Атлантиці. Показано, що для середнього сезонного циклу характерна наявність максимуму антициклонічної активності у січні і мінімуму у вересні. Виділено тенденції мінливості завихренности напруги тертя вітру і площі антициклонічної області (в районі Азорського антициклона) на міжрічних масштабах. Відзначено чергування процесів звуження і розширення площі антициклонічної області, а також її зміщення у північному і південному напрямку на декадних масштабах, відповідно змінам Північно-Атлантичного коливання.
Spatial and temporal variability of the wind stress curl in the North Atlantic is examined. Monthly data set of wind stress from ECMWF European Centre for the period 1959 – 2011 is using. It is shown that for the average seasonal cycle is characterized by high anti-cyclonic activity in January and low activity in the September. Tendencies of inter-annual variation of wind stress curl and the anticyclonic area (the Azores High) as well as the shift of the anticyclonic area's axis to the north and south on the decadal temporal scale, corresponding to changes in the North Atlantic Oscillation are noted.