Данная статья посвящена анализу гиперболы, которая служит одновременно как для интенсификации меры признака, так и для передачи индивидуального и эстетического восприятия этого признака в постмодернистской литературе. Проводится попытка рассмотрения гиперболы как способа реализации
категории интенсивности, которая изображена большой группой интенсификаторов. Гипербола также служит сквозным механизмом структурно-
композиционного уровня, и может принимать участие в передачи концептуальной информации, воплощаясь в определённых центральных концептах.
Дана стаття присвячена аналізу гіперболи, яка служить одночасно як для
інтенсифікації міри ознаки, так і для передавання індивідуального та естетичного сприйняття цієї ознаки у постмодерністській літературі. Проводиться спроба
розглядання гіперболи як засобу втілення категорії інтенсивності, яка зображена великою групою інтенсифікаторів .Гіпербола також служить крізним механізмом структурно-композиційного рівня, та може приймати участь у передаванні концептуальної інформації, втілюючись в певних центральних концептах.
The given article deals with the analysis of hyperbole that serves simultaneously
as a measure of sign intensifier and a conveyer of an individual and esthetic perception
of this sign in postmodernism literature .Much attention is paid to the description
of hyperbole as a means of category of intensification which is conveyed by a number
of intensifiers. Hyperbole is regarded as conceptual mechanism of the postmodernism
literature. The scientific innovation comprises hyperbole as a through
mechanism of the structural and compositional level that expresses the conceptual
information which is embodied in concrete central concepts.
