Рассмотрена взаимосвязь высокой частоты сердечных сокращений (ЧСС) с сердечно−сосудистыми заболеваниями и смертностью. Подчеркивается негативный прогноз тахикардии не только у кардиологических пациентов, но и в общей популяции. Показано, что физиологическая регуляция частоты ритма сердца осуществляется на нескольких уровнях: нейрогенном, автономном, метаболическом, гуморальном и зависит от ряда экзогенных факторов. К современным методам анализа ЧСС относят методы нагрузочного тестирования, определение собственной частоты сердечного ритма, электрофизиологическое исследование функции синоатриального узла, оценку ЧСС при холтеровском мониторировании ЭКГ с изучением вариабельности сердечного ритма.
Розглянуто взаємозв'язок високої частоти серцевих скорочень (ЧСС) із серцево−судинними захворюваннями і смертністю. Підкреслено негативний прогноз тахікардії не лише у кардіологічних пацієнтів, а й у загальній популяції. Показано, що фізіологічна регуляція частоти ритму серця здійснюється на кількох рівнях: нейрогенному, автономному, метаболічному, гуморальному і залежить від ряду екзогенних факторів. До сучасних методів аналізу ЧСС відносять методи навантажувального тестування, визначення власної частоти серцевого ритму, електрофізіологічне дослідження функції синоатріального вузла, оцінку ЧСС при холтеровському моніторингу ЕКГ із вивченням варіабельності серцевого ритму.
The interrelation of high heart rate (HR) and cardiovascular disease and mortality was investigated. Negative prognosis of tachycardia not only in cardiac patients, but also in the general population is emphasized. It is shown that physiological regulation of the heart rate is performed on several levels: neurogenic, autonomous, metabolic, humoral and depends on a number of exogenous factors. Modern methods of HR analysis include load testing, determining the natural heart rate, electrophysiological study of the sinoatrial node function, heart rate assessment by Holter ECG monitoring with the study of heart rate variability.