This paper presents the pictures of paleogeography and variations of sea
level of the Black Sea basin in Neoeuxinian and Holocenian stages under
discussion relative to the hypothesis of catastrophic flooding presented by Ryan
W et.al. (1997, 2001). Based on lithologic genetic analysis of sediments,
biostratigraphy, absolute dating tests and chemical composition of interstitual
water on the shelf and estuaries, paleographyc maps for the main events of the
Late Neoeuxinian Holocenian history of basin was constracted. It is given
evedences against probability of catastrophic flooding in the early stage of
Neoeuxinian transgression and over Holocene.
У статті наведено уявлення про палеогеографію та мінливість рівня Чорного моря
за новоевксину (18–9,2 тис. р. т.) та голоцену (9,2–0,0 тис.р.т.) , які обговорюються у
зв’язку з гіпотезою В. Райяна й співавторів (1997, 2003) про “катастрофічний потоп”. На підставі літолого генетичного аналізу відкладів, біостратиграфії, радіовуглецевого датування та даних про хімічний склад і солоність порових вод по значному
обсягу колонкового (біля 200 свердловин) та вібропоршневого (біля 1000 свердловин)
буріння на шельфі та у Причорноморських лиманах було побудовано палеогеографічні
карти зрізи для головних етапів новоевксинської історії басейну. Наведено докази, що
скасовують імовірність “катастрофічного потопу” на ранньому етапі новоевксинської трансгресії, а також протягом голоцену.
В статье приведены представления о палеогеографии и изменении уровня Черного
моря в новоэвксине (18 – 9,2 тыс. л. н.) и голоцене (9,2 – 0,0 тыс.л.н.), обсуждаемые в
связи с гипотезой В. Райяна и соавторов (1997, 2001) о «катастрофическом потопе».
На основании литолого генетического анализа отложений, биостратиграфии, радиоуглеродного датирования и данных о химическом составе и солености поровых вод по
большому объему колонкового (около 200 скважин) и вибропоршневого (около 1000 скважин) бурения на шельфе и в Причерноморских лиманах были построены палеогеографические карты срезы для главных этапов новоэвксинской истории бассейна. Приведены доказательства, опровергающие вероятность «катастрофического потопа» на
раннем этапе новоэвксинской трансгрессии, а также на протяжении голоцена.