Об эффективности неоадъювантной химиотерапии при железистых и плоскоклеточных раках

Abstract

Гетерогенність залізистих і плоскоклітинних раків, що виявляється в поліморфізмі і поліметаболізмі визначає вибірковість дії хіміопрепаратів лише на чутливі до них клони пухлинних клітин. Клітини резистентних клонів продовжують ділитися і метастазувати. Затримка в операбельних випадках хірургічного втручання при вживанні неоад’ювантной хіміотерапії, навіть при її ефективності, збільшує вірогідність появи метастазів. Порівняльне вивчення методом рандомізації виживаності 473 хворих на рак молочної залози II і III стадій після неоад’ювантной хіміотерапії і передопераційною крупнофракційной г-терапії, яка не затримує операції, показало збільшення 5-річної виживаності при променевому лікуванні з 67,6±4,6% до 86,0±3,5% і значного зменшення відсотка хворих, уражених у віддаленому періоді метастазами з 26,9±3,2% до 13,0±2,4%. Автори пропонують проводити хіміотерапію у разі плоскоклітинних і залізистих раках лише в ад’ювантному режимі.

Heterogeneity of ferrous and squamouscell cancers, showing up in polymorphism and polymetabolism of tumour cells. It determines the action of chemotherapy to sensible clones of tumour cells only. The cells of insensitive clones continue to be divided and spread. The application of neoadjuvant chemotherapy in resectable cases, even at its efficiency, increases probability of appearance of metastases due to delay of surgical treatment. Comparative study of 473 patients with BC II and III stages (after neoadjuvant chemotherapy and short course of г-therapy which does not detain an operation) by method of randomization was performed. It shows increasing of 5-years-old survivability at radiation with 67,6±4,6% to 86,0±3,5% and considerable diminishing of percent of patients with metastases with 26,9±3,2% to 13,0±2,4%. Authors suggest to applicate chemotherapy at squamouscell and ferrous cancers in adjuvant period only.