Природный сланцевый газ, вопреки широко распространенному мнению, связан не с горючими сланцами, а с темноцветными сланцеватыми
пелитоморфными породами, содержание органического вещества в которых ниже 20%. Наиболее перспективным типом коллекторов сланцевого
газа являются бывшие горючие сланцы, преимущественно морского депрессионного генезиса, которые потеряли ту или иную часть битумоидов (масел), подверглись процессам физико химической активации и приобрели дополнительную пористость и открытую трещиноватость. Благодаря гидрофобизации, породные тела (от пластов и пачек до формаций), сложенные такими черными сланцами, превратились в капиллярные ловушки
метана, поступающего из различных источников. Выделено два генетических типа месторождений сланцевого газа.
Природний сланцeвий газ, усупереч поширеній думці, пов’язаний не з горючими сланцями, а з темноколірними сланцюватими пелітоморфними породами, в яких вміст
органічної речовини нижче 20%. Найбільш перспективним типом колекторів
сланцeвого газу є колишні горючі сланці, переважно морського депресійного генезису,
що втратили ту чи іншу частину бітумоїдів (масел), піддалися процесам фізико-хімічної активації і набули додаткової пористості і відкритої тріщинуватості. Завдяки гідрофобізації, тіла, складені такими чорними сланцями, перетворилися в капілярні пастки метану, що надходить з різних джерел. Виділено два генетичних типи
родовищ сланцeвого газу.
Natural shale gas, contrary to a wide spread opinion, is connected with dark coloured
shaly fractured pelitomorphic content rocks (black shales) with the content of organic matter
less than 20%. The most promising type of shale gas reservoirs is represented by former
combustible shales which lost one or other part of bitumoids (oils) underwent to physic
chemical activation processes and acquired supplementary porosity and open fracturing.
Owing to acquired hydrophobic properties such shale lithosomes turned into the capillary
traps of methane from various sources. Two genetic type of shale gas fields are established.