Влияние прерывистой нормобарической гипоксической тренировки на эритропоэтическую активность костного мозга и устойчивость к гипоксии

Abstract

В експериментах на 76 щурах-самцях лінії Вістар 3-, 6- і 9-місячного віку досліджували тривалий вплив переривчастої нормобаричної гіпоксії (ПНГ) на еритропоетичну активність кісткового мозку і стійкість щурів до гострої гіпобаричної гіпоксії У якості критеріїв еритропоетичної активності кісткового мозку використовували показники інтенсивності ретикулоцитоза та вмісту фетального гемоглобіну у периферичній крові до та після тренування ПНГ. Індивідуальну стійкість щурів до гіпоксії визначали за результатами тесту на час появи першого агонального вдиху при підйомі у барокамері на умовну висоту 12000 м н.р.м.

It was studied the influence of intermittent normobaric hypoxia (INH) on the erythropoietic bone marrow activity and resistance to acute hypoxia in 76 male Wistar rats aged 3, 6 and 9 months. As a criteria of the erythropoietic bone marrow activity was used the indicators of the reticulocytosis intensity and the fetal hemoglobin content in peripheral blood before and after INH training. Individual rats resistance to hypoxia was determined by the time of first appearance of agonal breath when climbing in the pressure chamber on conditional height of 12000 m above sea level.