В статье рассматриваются различные аспекты противопоставления Москвы и Петербурга
в малой прозе русского писателя и публициста, представителя постмодернизма Андрея Битова.
На примере его рассказов анализируется такой объемный пласт Петербургского текста,
имеющий давнюю традицию в русской литературе, как антитеза “Москва–Петербург”. Кратко
описана история возникновения противопоставления двух культурных центров – Москвы и
Петербурга. Определены социокультурные проблемы, связанные с осмыслением антитезы
“Москва–Петербург” в прозе Андрея Битова.
Ключевые слова: Андрей Битов, Москва, Петербург, антитеза, квазипространство,
диахрония, синхрония.
У статті розглядаються різні аспекти протиставлення Москви та Петербурга в малій прозі
російського письменника та публіциста, представника постмодернізму Андрія Бітова. На прикладі
його повістей аналізується такий об’ємний пласт Петербурзького тексту, який має давню традицію
в російській літературі, як антитеза “Москва–Петербург”. Коротко описана історія виникнення
протиставлення двох культурних центрів – Москви та Петербурга. Визначені соціокультурні
проблеми, пов’язані з осмисленням антитези “Москва–Петербург” у прозі Андрія Бітова.
Ключові слова: Андрій Бітов, Москва, Петербург, антитеза, квазіпростір, діахронія,
синхронія.
Different aspects of contraposition of Moscow and Petersburg in small prose by A. Bitov, the
Russian writer, publicist and representative of post-modernism, are viewed in the article. Such a huge
volume of a Petersburg text as antithesis “Moscow–Petersburg”, with its old tradition in Russian literature,
is analysed on the example of his short stories. A brief history of the beginning of contraposition of 2
cultural centres – Moscow and Petersburg – is given. Social-and-cultural problems connected with
understanding of the antithesis “Moscow – Petersburg” in a Bitov’s prose are determined.
Keywords: Andrey Bitov, Moscow, Petersburg, antithesis, quasi-space, diachrony, synchrony.