У статті здійснено аналіз київського “міського тексту”, репродукованого в романах
В. Петрова-Домонтовича “Доктор Серафікус” і М. Могилянського “Честь”. Спираючись на досвід
вивчення структури й семантики міста, узагальнений у працях М. Анциферова, В. Топорова,
Ю. Лотмана, враховуючи корективи, внесені сучасними вітчизняними літературознавцями,
пропонуємо вивчення київського “міського тексту” за найбільш раціональними “підходами”:
“анатомії” (топографічний), “фізіології” (функціональний), “психології” (“душа міста”).
Ключові слова: “міський текст”, “хронотопічний” локус”, художній простір, ідеологічне
маркування, місто-як-провінція.
В статье анализируется киевский “городской текст”, репродуктированный в романах
В. Петрова-Домонтовича “Доктор Серафикус” и М. Могилянского “Честь”. Опираясь на опыт
изучения структуры и семантики города, обобщенный в трудах М. Анциферова, В. Топорова,
Ю. Лотмана, учитывая коррективы, внесененные современными отечественными
литературоведами, предлагаем изучение киевского “городского пространства” по наиболее
рациональным “подходам”: “анатомии” (топографический), “физиологии” (функциональный),
“психологии (“душа города”).
Ключевые слова: “городской текст”, “хронотопический” локус”, художественное
пространство, идеологическое маркирование, город-как-провинция.
Тhe article is devoted to analyses the kiyiv “city text” which was revieled in ukrainian literature of
20th of the XX century especially in the novels by V. Petrov-Demontovich “Doctor Seraphicus” and
M. Mogilyanskiy “Honestness”. Basing on the experience in studying of the structure and semantics of the
city are summerised in works of M. Antsiferova, V. Toporova, Y. Lotmana, taking in to consideretion the
correction made by current native scientists in literature. We offer the studing kiyev “city text” acoording to
“approaches”: “anatomy” (topographical), “physiology” (functional), “psyhology” (the soul of a city).
Keywords: “city text”, “khronotopical locus”, arts pace, idialogical reflection, sity-as-province.