У статті йдеться про антропологічний досвід вивчення звичаїв татуювання тіла як одного з проявів нематеріальної культурної спадщини. На підставі власних експедиційних спостережень, проведених серед племен Екваторіальної Гвінеї в Центральній Африці у 2006 р., автор розглядає такі види традиційної модифікації тіла, як татуювання та насічки, а також визначає причини, які зумовили занепад традиції тілесної орнаментації у ХХ ст. На відміну від традиційної, сьогоднішня практика татуажу пов’язується з маркерами не групової, а особистісної ідентичності, а також з естетичними стереотипами, і стає яскравим прикладом сучасних процесів глобалізації.
В статье рассматривается антропологический опыт изучения татуировки тела как одного из проявлений нематериального культурного наследия. Основываясь на собственных экспедиционных наблюдениях, проведенных среди племен Экваториальной Гвинеи в Центральной Африке в 2006 году, автор анализирует такие виды традиционной модификации тела, как татуровки и насечки, а также определяет причины, которые привели к утрате традиции телесной орнаментации в ХХ в. В отличие от традиционной, современная практика татуажа связывается с маркерами не групповой, а личностной идентичности, а также эстетическими стереотипами, являясь ярким примером современных процессов глобализации.
The article deals with the anthropological analysis of tattooed bodies as one of the manifestation of intangible cultural heritage. Proceeding from his own research expedition among some ethnic groups in Equatorial Guinea, in Central Africa 2006, the author investigates such forms of traditional body modification as tattoos and scarifications, and determines the reasons that caused these practices of body ornamentation to disappear in the 20th century. In spite of traditional the present practice of body modification is related with identity matters - not group identity as was in the case in former times but individual one, as well as with aesthetic stereotypes, and constitues a clear example for globalization processes.