Мотив відсутності у творчості Т. Шевченка

Abstract

У статті досліджено характерний для творчості Т. Шевченка мотив відсутності – зображення подій та явищ, що не мають місця в теперішньому, але відбувалися в минулому чи, ймовірно, відбуватимуться в майбутньому. Відчуття дійсності, реальності явищ допомагають створити образи, що будуються за рахунок ствердження або заперечення, іронії, евфемізмів, раціоналізації, перебільшення ролі фатуму, добору відповідних лексичних одиниць, наповнених певним змістом, ідентифікації за допомогою слова (називання), переосмислення ролі присутності іншої особи в житті персонажа.

В статье исследуется характерный творчеству Т. Шевченко мотив отсутствия – изображение событий и явлений, которые не имеют места в действительности, но происходили в прошлом или, вероятно, будут происходить в будущем. Ощущение действительности, реальности явлений помогают создать художественные образы, которые строятся за счет утверждения или отрицания, иронии, эвфемизмов, рационализации, преувеличения роли фатума, подбора соответствующих лексических единиц с определенным смыслом, идентификации при помощи слова (называние), переосмыслении роли присутствия другого человека в жизни персонажа.

The article examines the typical for Shevchenko’s works motif of absence – description of events and phenomena, which are not happening in present, but which have taken place in the past or probably will happen in the future. The feeling of reality of phenomena is effected owing to artistic images, which are created with the help of affirmation or objection, irony, euphemism, rationalization, exaggeration of the role of fate, addition of lexical units, filled with certain sense, word identification (naming), reinterpretation of the role of presence of other individual in the life of a character.