В настоящее время промышленные предприятия, в том числе и атомные электрические станции, переходят от стратегии технического обслуживания и ремонта трубопроводной арматуры «по регламенту» к стратегии технического обслуживания «по техническому состоянию». Такой переход возможен при наличии приборов, методов и методик, позволяющих с заданной степенью достоверности выполнить контроль технического состояния и диагностирование арматуры. Для целей продления сроков эксплуатации энергоблоков АЭС необходимо, кроме того, рассчитать остаточный ресурс корпусов арматуры.
В теперішній час промислові підприємства, в тому числі і атомні електричні станції, переходять від стратегії технічного обслуговування і ремонту трубопровідної арматури «за регламентом» до стратегії технічного обслуговування «за технічним станом». Такий перехід можливий за наявності приладів, методів і методик, що дозволяють з заданим ступенем достовірності виконати контроль технічного стану і діагностування арматури. Щоб продовжити строки експлуатації енергоблоків АЕС необхідно разрахувати залишковий ресурс корпусів арматури.
Industrial enterprises, as well as nuclear energy plants are currently migrating from the operational procedures maintenance servicing strategy for pipeline valves over to the technical ‘engineering health’ maintenance servicing strategy. Such a migration is possible upon possession of tools, methods and service protocols, allowing to execute engineering health control and diagnostic routines for valves with a defined level of accuracy. Residual life calculations for the valve cases is also required for the purposes of the extension of operational cycles of the energy generation units of the nuclear power plants.
