Стратегічне планування у геоекономічному просторі є не просто процесом визначення оптимального рівня інтернаціоналізації з використанням переваг міжнародного (міжнаціонального) розподілу праці. Національна зовнішньоекономічна стратегія на сьогодні не повинна обмежуватися формуванням зовнішньоторговельних доктрин, а орієнтуватися на траєкторії глобальних інтернаціоналізованих відтворювальних ядер (ІВЯ), що проходять крізь різні економічні системи, враховувати мотиви, за якими ІВЯ "виривають" ті чи інші анклави для участі в цих ядрах (циклах). Не кон'юнктура світових ринків, а стратегія у геоекономічному просторі визначає успіх та життєспроможність цілих національних анклавів.
Стратегическое планирование в геоэкономическом пространстве является не просто процессом определения оптимального уровня интернационализации с использованием преимуществ международного (межнационального) разделения труда. Национальная внешнеэкономическая стратегия на сегодня не должна ограничиваться формированием внешнеторговых доктрин, а ориентироваться на траектории глобальных интернационализированных воспроизводительных ядер (ИВЯ), которые проходят сквозь разные экономические системы, учитывать мотивы, за которыми ИВЯ "вырывают" те или другие анклавы для участия в этих ядрах (циклах). Не конъюнктура мировых рынков, а стратегия в геоэкономическом пространстве определяет успех и жизнеспособность целых национальных анклавов.
