В статье предпринята попытка, рассмотреть развитие гностических идей, получивших широкое распространение в учении буддизма, в частности в тибетской ваджраяне, в которой гностическое миросозерцание выражалось посредством "объединяющего" символа Самости и его антропоморфного образа (идамы, будды и бодхисаттвы). Основными задачами, решаемыми в исследовании являются выяснение особенностей буддизма, где акцент сделан на самопознание и самосовершенствование личности; вычленение из учения буддизма мистического направления тантрического буддизма с целью его анализа в контексте гностического архетипа Самости; исследование буддизма как глубоко психологического учения, апеллирующего к внутреннему миру человека.
У статті почата спроба, розглянути розвиток гностичних ідей, що одержали широке поширення в навчанні буддизму, зокрема в тибетської ваджраяне, у якій гностичний світогляд виражався за допомогою "об'єднуючого" символу Самости і його антропоморфного образа (идамы, будди і бодхисаттвы). Основними завданнями, розв'язуваними в дослідженні є з'ясування особливостей буддизму, де акцент зроблений на самопізнання і самовдосконалення особистості; вичленовування з навчання буддизму містичного напрямку тантрического буддизму з метою його аналізу в контексті гностичного архетипу Самости; дослідження буддизму як глибоко психологічного навчання, що апелює до внутрішнього світу людини.
In the article author tried to consider development of the Gnostic ideas whish got wide distribution in the Buddhism study, especially in Tibet Vadzhrayan where Gnostic world contemplation was considered as "uniting" symbol Samosti and its anthropomorphic view (idama, Buddha, bodhisattva). The main tasks solved in the research are definition of the Buddhism features, whether accent is on self-knowledge or self-improvement, to split off from the Buddhism mystical course of the tantar Buddhism in order to analyze it in the context of the Gnostic archetype Samosti, to study Buddhism as deeply psychological study appealing to the inward man.
