У статті автор аналізує правове положення місцевого населення на окупованій фашистськими військами території Криму з погляду німецького і радянського законодавства, що діяло під час Другої Світової війни. Автор приходить до висновку, що радянське керівництво рахувало всіх радянських громадян, що залишилися на окупованій фашистськими загарбниками території СРСР, потенційними зрадниками Батьківщини або посібниками ворога і що за німецьким законодавством правовий статус Кримських німців, болгар, румун, Молдавії, угорців, італійців, кримських татар істотно відрізнявся від положення греків, російських, вірмен, українців, євреїв і т.п.
В статье автор анализирует правовое положение местного населения на оккупированной фашистскими войсками территории Крыма с точки зрения немецкого и советского законодательства, действовавшего во время Второй Мировой войны. Автор приходит к выводу, что советское руководство считало всех советских граждан, оставшихся на оккупированной фашистскими захватчиками территории СССР, потенциальными изменниками Родины или пособниками врага и что по немецкому законодательству правовой статус Крымских немцев, болгар, румын, молдаван, итальянцев, крымских татар существенно отличался от положения русских, украинцев, евреев и т.п.
In the article an author analyses legal position of local population on the territory of Crimea occupied by fascist troops from point of the German and soviet legislation operating in the Second World war-time. An author comes to conclusion, that soviet guidance counted all soviet citizens remaining on the territory of USSR occupied by fascist invaders, by the potential traitors of Motherland or accomplices of enemy and that on the German legislation legal status of Crimean Germans, Bulgarians, Romanian, Moldavians, Hungarians, Italians, Crimean Tatars substantially differed from position of Greeks, Russian, Ukrainians, Jewries, etc.
