В статье исследуется возможность применения теории инвестиций в человеческий капитал для обоснования процессов образования капитала интеллектуального креатора индивида. Рассматриваются подходы к формированию производительных сил производителя научных знаний, которыми признаются способность к творчеству и новаторству. Предоставляется характеристика механизма капиталовложений, который предопределяет отмеченные процессы и приводится описание его действия.
В статті досліджується можливість застосування теорії інвестицій в людський капітал для обгрунтування процесів утворення інтелектуально-креативного капіталу індивіда. Розглядаються підходи до формування продуктивних сил виробника наукових знань, якими визнаються здатність до творчості та новаторства. Надається характеристика механізму капіталовкладень, який зумовлює зазначені процеси та наводиться опис його дії.