Розглядаючи виклики нового часу, що постають перед людством, автор формулює так звану проблему №1 сучасної цивілізації: «Чи є соціальне природним?». Від її розв’язання залежить адекватність відповіді на
вказані виклики. Цю проблему запропоновано вирішити шляхом визнання соціального природним, тобто таким, що існує за природними законами суспільного життя людей. Інший шлях, тобто штучне протиставлення «соціального» і «природного», автор вважає драматичною помилкою, яка породжує соціальне свавілля і соціальні ілюзії — основу будь-яких соціальних криз. Такий підхід має привести до реформування соціальних наук, виходячи з принципу природності соціального. Усі науки, у тому числі й соціальні, є природничими — неприродничих наук не існує. Зазначені ідеї викладені у формі тез, які можуть
слугувати основою для дискусії щодо реформи соціальних наук і обґрунтування доктрини пріоритетності соціальних наук над фізичними і біологічними.
Considering the modern mankind challenges an author states the so-called problem N 1 of the modern civilization: “Is the social natural?“. Adequacy of the answers to the above challenges depend upon their solution. The problem is proposed to be solved by assuming that social is natural i.e. it exists under the natural laws of the people social life. The other way, that is artificial contrasting of “social” аnd “natural” an author considers dramatic mistake that generates social self-will and social illusion — the basis of any
social crisis. Such approach will result in reformation of social sciences, based on the principle of naturalness of social. All sciences, including social are natural sciences — there are not any unnatural sciences. The above concepts stated in the form of thеses that can be used as the basis for discussion about the reform of social sciences and substantiation of the doctrine of social sciences priority as compared with
the physical and biological sciences.
Як вийти на шлях соцiального прогресу (10 тез до дискусії щодо антикризової реформи соціальних наук)
