Статтю присвячено проблемі становлення та розвитку системи соціального забезпечення в СРСР та
Україні у 20 – 30-і роки ХХ ст. В умовах післявоєнного економічного занепаду та розрухи радянська
влада спромоглася створити власну систему соціального забезпечення, вирішити проблему дитячої
безпритульності, безробіття, пенсійного забезпечення тощо. Було введено систему соціального страхування,
допомоги інвалідам та іншим малозабезпеченим категоріям населення. Негативною рисою цього періоду
було вирішення проблем одних груп населення за рахунок інших та насильницькі заходи, що проводились по
відношенню до сільського населення.
Статья посвящена проблеме становления и развития системы социального обеспечения в СССР и Украине в
20 – 30-е годы ХХ ст. В условиях послевоенного экономического упадка и разрухи советская власть
смогла создать собственную систему социального обеспечения, решить проблему детской беспризорности,
безработицы, пенсионного обеспечения и т.д. Была введена система социального страхования, помощи
инвалидам и другим малообеспеченным категориям населения. Негативной чертой этого периода являлось
решение проблем одних групп населения за счет других и насильственные методы, которые применялись
по отношению к сельскому населению.
The article is devoted to the problem of becoming and development of the system of public welfare in USSR and
Ukraine in 20 – 30th the XX ct. In the conditions of post-war economic decline and devastation soviet power
was able to create the own system of public welfare, to decide the problem of child’s homeless, unemployment,
pension providing and etc. The system of social security was entered, help to the invalids and other low-income
groups of population. The negative features of this period were: the fact that the problems of some groups were
solved at the cost of the others ones, and the violent methods concerning village population.