В статье рассматриваются взгляды Платона и В. Соловьева на проблему эроса. Анализ проводится в
сравнительном аспекте, в результате чего прослеживаются связи между концепциями философов. Платон
и В. Соловьев усматривают в сущности явления эроса доминантное начало любви полового характера.
В теориях мыслителей главное отличие составляет внутренняя характеристика источника взаимодействия и
конечного предназначения феномена любовного чувства. Платон считает, что любовь – данность божественного
происхождения, в свою очередь В. Соловьев видит в ней потенцию богочеловечества, осуществленную в
будущем.
У статті розглядаються погляди Платона та В. Соловйова на проблему еросу. Аналіз здійснюється в
порівняльному аспекті, унаслідок чого прослідковуються зв’язки між концепціями філософів. Платон і
В. Соловйов бачать у сутності явища еросу домінантний початок любові статевого характеру. У теоріях
мислителів головну відмінність складає внутрішня характеристика джерела взаємодії та кінцевого
призначення феномену любовного почуття. Платон вважає, що любов – даність божественного походження, у
свою чергу В. Соловйов бачить у ній потенцію боголюдства, яка втілиться в майбутньому.
In the article the views of Plato and V. Solovjov to the problem of eros are examined comparatively so some
relations between their conceptions are revealed. Plato and V. Solovjov see in essense of eros phenomenon the
predominant origin of sexual nature of love. The main difference in their thearies consists of internal description
of source of cooperation and finite destiny of love sense. Plato considers the love as divine gift whereas
V. Solovjov sees in love the potency of “God-Man”, which is realized in future.