У статті розглядається проблема найфундаментальніших категорій музичного мислення, простору і часу,
поза якими не може існувати феномен музики, духовної зокрема. Висловлюється переконання, що
просторово-часовий вимір виявляє новизну у духовній музиці, формує новітній музично-естетичний
простір, адекватний новому баченню світу і людини. Багатовікове, упродовж двох тисячоліть, існування
України дає ідеал вічного щастя, християнську віру, національну філософську думку, національну музику,
новітні прояви музичного мислення, просторово-часовий аспект якого займає значне місце у формуванні
музично-естетичного простору духовної музики українського православ’я.
В статье рассматривается проблема фундаментальных категорий музыкального мышления, пространства
и времени, вне которых не может существовать феномен музыки, духовной в частности. Высказывается
убеждение, что пространственно-временное измерение выявляет новизну в духовной музыке, формирует
новейшее музыкально-эстетическое пространство, адекватное новому видению мира и человека. Многовековое,
на протяжении двух тысячелетий, существование Украины дает идеал вечного счастья, христианскую веру,
национальную философскую мысль, национальную музыку, новейшие проявления музыкального мышления,
пространственно-временной аспект которого занимает значительное место в формировании музыкально-
эстетического пространства духовной музыки украинского православия.
