У статті розглянуто проблему шляхів модернізації міждисциплінарних студій, присвячених вивченню життя та діяльності М. Грушевського. Наголошується на необхідності переосмислення методологічних засад грушевськознавства, подолання традиційного мікрографізму та описовості. Автор пропонує звернутися до методологічних пропозицій нової культурно-інтелектуальної історії, що тяжіє до методологічного плюралізму, міждисциплінарності, орієнтує дослідника передусім на дослідження інтелектуальної діяльності і процесів у сфері гуманітарного, соціального та природничонаукового знання в їх конкретно-історичному соціокультурному контексті. Наголошується, що лише переосмислення методологічних засад грушевськознавства уможливить реалізацію актуальної проблеми створення інтелектуальної біографії видатного діяча.
В статье рассмотрена проблема путей модернизации междисциплинарных исследований, посвященных изучению жизни и деятельности М. Грушевского. Подчеркивается необходимость переосмысления методологических основ грушевсковедения, преодоления традиционного микрографизма и повествовательности. Автор предлагает обратиться к методологическим предложениям новой культурно-интеллектуальной истории, что соответствует методологическому плюрализму, междисциплинарности, ориентирует исследователя на изучение интеллектуальной деятельности и процессов в сфере гуманитарного, социального и естественно-научного знания в их конкретно-историческом социокультурном контексте. Только переосмысление методологических основ грушевсковедения создаст возможность реализовать актуальную проблему создания интеллектуальной биографии выдающегося деятеля.
The article deals with the problem of ways of modernization of interdisciplinary studies, devoted to studying the life and work of M. Hrushevsky. It is emphasized the necessity of rethinking of methodological principles of knowledge about M. Hrushevsky, overcoming traditional mikrografizm and descriptiveness. The author proposes to apply to the new methodology offers of cultural intellectual history that: tends to methodological pluralism, focuses the researcher primarily on research on intellectual activities and processes in the field of humanitarian, social knowledge in their specific sociocultural and historical context. It is emphasized that only a rethinking of methodological principles of knowledge about M. Hrushevsky enables the realization of the actual problems of creation of intellectual biography of a prominent person.
