В статье предпринята попытка выявления и анализа образов профессоров-иностранцев Харьковского университета начала ХІХ в., которые
сложились в мемуарной литературе. Позиция иностранных ученых представлена в воспоминаниях профессора К.-Д. Роммеля, который довольно
высоко оценивает научный потенциал иностранцев, прежде всего своих
соотечественников – немцев. В записках современников-харьковчан также
можно встретить весьма лестные отзывы о профессиональной деятельности иностранных ученых, однако в большинстве случаев источники
мемуарного характера создают негативный образ профессора-иностранца.
Корни этого феномена следует искать во взаимоотношениях иностранцев
с местными жителями, которые рассматриваются мемуаристами через
призму культурных различий, что находит отражение в сюжетах о языке
общения, религиозных убеждениях, внешнем виде и особенностях быта
иностранных ученых.
У статті зроблено спробу виявити та проаналізувати образи професорів-іноземців Харківського університету початку ХІХ ст., що склались у мемуарній літературі. Позиція іноземних учених подана у спогадах професора
К.-Д. Роммеля, який доволі високо оцінив науковий потенціал іноземців,
передусім своїх співвітчизників – німців. У записках сучасників-харків’ян
також можна зустріти схвальні відгуки щодо професійної діяльності іноземних учених, однак здебільшого джерела мемуарного характеру створюють негативний образ професора-іноземця. Коріння цього феномену
слід шукати у взаємовідносинах іноземців з місцевими жителями, що
розглядаються мемуаристами через призму культурних відмінностей, що
знаходить відображення в сюжетах про мову спілкування, релігіозні уподобання, зовнішній вигляд та особливості побуту іноземних учених.
The images of professors-foreigners of Kharkov University at the beginning
of the 19th century, which have developed in memoir literature, are revealed
and analyzed in the article. The position of scientists-foreigners is presented
in the memoirs of Professor K.D. Rommel who highly appreciated scientific
potential of foreigners, and first of all, his German compatriots. In the notes of
contemporaries who were residents of Kharkov, the author found rather flattering
responses about the professional work of scientists-foreigners; however, in most
cases memoirs create a negative image of a professor-foreigner. We should look
for the roots of the phenomenon in the relations of foreigners with natives who
were considered by memoirists through the prism of cultural distinctions that
finds reflection in plots about language, religious beliefs, appearance, and a way
of life of foreign scientists.