Цукровий діабет 2-го типу — хронічне ендокринне захворювання, що характеризується гіперглікемією та інсулінорезистентністю периферійних тканин. Гіпоглікемічні препарати знижують концентрацію глюкози в крові, впливаючи на її рівень різними шляхами. У статті проаналізовано механізм дії, ефективність і основні недоліки різних класів сучасних антидіабетичних засобів (похідних сульфанілсечовини, меглітинідів, бігуанідів, тіазолідиндіонів та інгібіторів α-глюкозидази). Акцентовано увагу на перспективності використання в лікуванні цукрового діабету 2-го типу нового класу інсулінміметичних речовин, солей ванадію.
Type 2 diabetes mellitus is a chronic endocrine disease characterized by hyperglycemia and peripheral tissue insulin resistance. Нуроglycemic medicines bring glucose concentration in blood down affecting its level by different ways. The article provides analysis of action mechanism, efficiency and main disadvantages of the different classes of modern antidiabetic medicines (derivatives of sulfanilurea, meglitinides, biguanides, thiazolidinediones and α-glucosidase inhibitors). Consideration was given to perspective use of a new class of insulin mimetics (vanadium salts) in treatment of type 2 diabetes mellitus.