У статті боротьба за ортодоксію в ранньому християнстві розглядається як прообраз методологічної основи раціональності науки Нового часу. Стверджується, що ця раціональність
сходить до алгоритму наближення до Істини та консенсуальної фіксації цього наближення в запереченні тупикових шляхів як єретичних.
In the article there is considered the struggle for orthodoxy in the early Christianity as the prototype of the
methodological base of the science rationality in New time. It is insisted that the rationality goes back to the algorithm
of the approach to the truth and consensual fixation of such approach of the deadlock ways’ prohibition as heretical.