Стаття присвячена проблемам транслітерації в рецепції фольклорних, зокрема пісенних, текстів у близькомовному середовищі і чинникам, які цьому сприяють (лексика, Silbenzählung – складочислення, ритм поезії і музики). Також розглядаються питання адаптаційних властивостей музичного ритму у сприйнятті пісень-новотворів, перебільшення ролі усності в міграційних процесах народної пісні і водночас амбівалентність письменства у збереженні автентичності фольклору та парадокси аутентики в сучасності.
The article is dedicated to transliteration in the reception of folklore and folk songs, in particular, written in related languages, and also factors that promote such process (vocabulary, Silbenzählung – syllable-counting, the rhythm of poetry and music). Also, such issues are examined as adaptive characteristics of a musical rhythm in the reception of new songs, an exaggeration of the role of the verbal versions in migratory processes of folk songs, and at the same time an ambivalence of a written language in the keeping of a folklore authenticity and paradox of the authenticity in the present.