Мета роботи – проаналізувати існування ідеї співпраці з українським козацтвом, що функціонувала в політичному дискурсі Речі Посполитої у першій половині XVII ст. Завдання роботи: на основі аналізу текстів політичної публіцистики визначити, на яких умовах пропонувалося співпрацювати з козацтвом, які обов’язки мало виконувати козацтво, яких правил дотримуватися тощо.
Актуалізація теми. Конфлікт Речі Посполитої з українським козацтвом став однією з причин поступового занепаду Польсько-Литовської держави. Нездатність чи небажання шляхетського загалу налагодити взаємокорисні стосунки із запорожцями стало однією з причин вибуху козацького
повстання в середині XVII ст. Проте в політичному дискурсі Речі Посполитої існувала ідея примирення з козацтвом. Вона виникла наприкінці XVI ст., навіть під час повстання Хмельницького прихильники цієї ідеї пропонували мирний спосіб вирішення конфлікту. У першій пол. XVII ст. ідея примирення з козаками найкраще проявилася у творі Кшиштофа Пальчовського «O kozakach, ieśli ich
zniesc czy nie: Discurs Krzysztofa Palczowskiego z Palczowic, Pisarza Ziemskiego, Zatorskiego y Oświęcimskiego
» 1618 р., а також у діяльності сенатора Адама Кисіля, який у часи козацького повстання був посередником між Богданом Хмельницьким та королівським двором. Адам Кисіль був активним прихильником угоди з українським козацтвом, про що писав у листах до польських урядників, у оказіональних політичних творах, адресованих шляхті, та наголошував під час власних виступів на
самих сеймах. Висновки. Ідея співпраці з українським козацтвом, що існувала в політичному дискурсі Речі Посполитої, свідчить про спроби пошуку компромісу з козаками. Вона була присутня в публіцистиці, сеймових виступах та приватному листуванні польських урядників.
The purpose of the research: to analyze the existence of the idea of cooperation with the Ukrainian
Cossacks, existing in the political discourse of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the first half of the
17th c. Objectives: based on the analysis of the texts of political journalism to determine on what conditions
it was proposed to cooperate with the Cossacks, what duties the Cossacks had to perform, what rules to
follow, etc.
Actualization. The conflict between the Commonwealth and the Ukrainian Cossacks was one of the
reasons for the gradual decline of the Polish-Lithuanian state. The inability or unwillingness of the nobility
to establish mutually beneficial relations with the Cossacks was one of the reasons for the outbreak of the
Cossack uprising in the middle of the 17th c. However, in the political discourse of the Polish-Lithuanian
Commonwealth, there was an idea of reconciliation with the Cossacks. It arose in the late 17th c. and even
during the Khmelnytsky uprising, supporters of this idea offered a peaceful way to resolve the conflict. In
the first half of the 17th c., the idea of reconciliation with the Cossacks was best manifested in the work of
Krzysztof Palczewski «O kozakach, ieśli ich zniesc czy nie: Discursus Krzysztofa Palczowskiego z Palczowic,
Pisarza Ziemskiego, Zatorskiego y Oświęcimskiego» of 1618 and in the activities of Senator Adam
Kysil, who during the Cossack uprising was an intermediary between Bohdan Khmelnytsky and the royal
court. Adam Kysil was an active supporter of the agreement with the Ukrainian Cossacks, which he wrote
about in letters to Polish officials, in regional political works addressed to the nobility and the Sejm, and
emphasized during his speeches at the Sejm itself.
Conclusions. The idea of cooperation with the Ukrainian Cossacks, which existed in the political discourse
of the Polish-Lithuanian Commonwealth, testifies to the stateʼs attempts to find a compromise with
the Cossacks. It was present in journalism, speeches in Polish Seim and private correspondence of Polish
government officials.
