Стаття присвячена висвітленню політичної кризи у Словаччині
1947 р., яка для чеських і словацьких комуністів стала своєрідною
генеральною репетицією майбутнього загальнодержавного путчу 1948 р.
Методологія дослідження спирається на загальнонаукові та спеціально-наукові методи, які дозволили авторам уникнути непослідовності,
неконкретності, відірваності від об’єктивного історичного процесу.
Автори статті відзначають, що поштовхом до політичної кризи
1947 р. стала перемога Демократичної партії на парламентських
виборах 1946 р. у Словаччині, яка перешкоджала подальшому зміцненню
позицій комуністів у загальнодержавній системі державної влади через
створення передумов для формування антикомуністичного блоку чеських
і словацьких партій, а також швидкому проведенню соціалістичних
перетворень за радянським взірцем. З метою уникнути політичної
ізоляції і розчистити шлях до комунізації Словаччини комуністичні
партії республіки розпочали боротьбу проти Демократичної партії з
метою усунути її від влади.
У статті висвітлено звинувачення комуністів на адресу Демократичної партії у підтримці реакційних сил держави, зв’язках з людацьким
підпіллям та еміграцією. Автори не оминули увагою і вплив зовнішнього
чинника та спроби комуністів використати у боротьбі з демократами
невдоволення партизанів і лівого крила учасників руху Опору перебігом
«чисток» словацьких національних органів від реакційних людацьких
елементів. Автори статті констатують, що керівництво ДП виявилося не
готовим до агресивної комуністичної атаки, а очікуваної допомоги від
чеських демократичних партій не надійшло. Останні повірили твердженням комуністів про те, що у Словаччині існує реальна загроза
сепаратизму та повторення подій «14 березня 1939 р.». Дискредитаційною кампанією, фабрикуванням справ «ворогів» держави, погрозами
масових страйків прибічників, провокацією урядової кризи комуністам
вдалося домогтися ліквідації легітимно сформованої за результатами
виборів 1946 р. більшості Демократичної партії у словацьких національних органах й у такий спосіб зміцнити власні позиції у Словаччині.
Політична криза 1947 р. відкрила шлях до поступового сповзання Чехословаччини від демократії до диктатури.
The article is devoted to the coverage of the political crisis in Slovakia in
1947, which for the Czech and Slovak communists, became a kind of dress
rehearsal for the future nationwide putsch of 1948. The research methodology
is based on general scientific and special scientific methods, allowing the
authors to avoid inconsistency, imprecision, and detachment from the objective
historical process.
The article’s authors note that the impetus for the political crisis of 1947
was the victory of the Democratic Party in the parliamentary elections of 1946
in Slovakia. This prevented the further strengthening of the position of the
communists in the national system of state power by creating the prerequisites
for forming an anti-communist bloc of Czech and Slovak parties. The victory of
the Democratic Party in Slovakia also stood in the way of the rapid
implementation of socialist transformations on the Soviet model. To avoid
political isolation and clear the way for the communization of Slovakia, the
communist parties of the republic started a struggle against the Democratic
Party to remove it from power.
The article highlights the communists’ accusation against the Democratic
Party of supporting the reactionary forces of the state, connections with the
people’s underground and emigration. The authors did not ignore the influence
of external factors and attempts of the communists to use in the fight against
the democrats the dissatisfaction of partisans and the left wing of the
Resistance movement with the course of “purges” of Slovak national bodies
from reactionary elements.
The authors of the article state that the DP leadership was not ready for an
aggressive communist attack, and the expected help from the Czech democratic
parties did not come. The latter believed the claims of the communists that
there was a real threat of separatism and a repetition of the events of “March
14, 1939” in Slovakia. As a result, through a discrediting campaign,
fabrication of cases of state “enemies”, threats of mass strikes by supporters,
and provocation of a government crisis, the communists managed to eliminate
the majority of the Democratic Party in the Slovak national bodies, legitimately
existing as a result of the 1946 elections, and to strengthen their own positions
in Slovakia. The political crisis of 1947 opened the way for Slovakia to slide
from democracy to dictatorship.