Мета дослідження полягає в з’ясуванні джерельного потенціалу
українського Дипломатичного архіву для вивчення особливостей діяльності Консульства Японії в Одесі в міжвоєнний період. Методологія
дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності та загальнонаукові і спеціальнонаукові методи, зокрема архівної
евристики та джерелознавчої критики. Наукова новизна результатів
дослідження полягає в реконструкції української складової джерельної
бази діяльності Консульства Японії в Одесі в міжвоєнний період.
Висновки: Основний масив документів, пов’язаних із діяльністю японської консульської установи в Одесі в міжвоєнний період, зберігся не в
українських архівах. У цей час Україна перебувала в складі СРСР, була
позбавлена права на зовнішньополітичну діяльність і взаємодіяла з іноземними представництвами в межах загальносоюзних інструкцій. Нагляд
за іноземними представництвами здійснювали радянські спецслужби.
У ГДА СБУ відклався відповідний документальний комплекс, у складі
якого можна виокремити три тематичні групи: звіти про результати
нагляду за очільниками Консульства Японії в Одесі; звіти про результати нагляду за персоналом консульства; копії перехоплених звітів
консулів про економічну й соціальну політику СРСР, стан промисловості
й сільського господарства. Джерельна баз дослідження діяльності
Консульства Японії в Одесі ширша за документи спецслужб і є частиною українського Дипломатичного архіву в сегменті українсько-японських відносин. Попри те, що діяльність консульства можна розглядати лише як дипломатичну присутність Японії на території УРСР,
інформація документів свідчить про безпосередні контакти японських
дипломатів з українськими державними органами, плани започаткування
торговельних відносин саме з УРСР тощо. Документи цієї тематики є
також у ЦДАВО України, державних архівах Одеської та Миколаївської
областей. Розширенню доступу до документів про діяльність іноземних
представництв в Україні та українсько-японські відносини сприятиме створення Дипломатичного е-архіву.
The purpose of the study is to clarify the source potential of the Ukrainian
Diplomatic Archive for studying the specifics of the activities of the Japanese
Consulate in Odesa in the interwar period. The research methodology is based
on the principles of scientificity, historicism, systematicity and general
scientific and special scientific methods, in particular archival heuristics and
source criticism. The scientific novelty of the research results lies in the
reconstruction of the Ukrainian component of the source base of the activity of
the Japanese consulate in Odesa in the interwar period. Conclusions: The
main array of documents related to the activities of the Japanese consular
institution in Odesa in the interwar period was not preserved in Ukrainian
archives. At that time, Ukraine was part of the USSR, was deprived of the right
to engage in foreign policy activities and interacted with foreign missions
within the framework of all-Union instructions. Soviet special services also
supervised foreign missions. The Branch State Archive of the Security Service
of Ukraine holds a relevant documentary complex, which includes three
thematic groups: reports on the results of supervising the heads of the
Consulate of Japan in Odesa; reports on the results of supervising consulate
staff; copies of intercepted consul reports on the economic and social policy of
the USSR, the state of industry and agriculture. The source base for the study
of the activities of the Japanese Consulate in Odesa is wider than the
documents of the special services and is part of the Ukrainian Diplomatic
Archive in the segment of Ukrainian-Japanese relations. Despite the fact that
the activity of the consulate can be considered only as a diplomatic presence of
Japan on the territory of the Ukrainian SSR, documentary information
indicates direct contacts of Japanese diplomats with Ukrainian state bodies,
plans to start trade relations with the Ukrainian SSR, etc. Documents on this
topic are also in the Central State Archive of Supreme Authorities of Ukraine,
state archives of Odesa and Mykolaiv regions. The creation of the Diplomatic
e-archive will help expand access to documents about the activities of foreign
missions in Ukraine and Ukrainian-Japanese relations.
