Період кінця ХІХ — початку ХХ ст. відзначався бурхливим економічним підйомом на українських землях. Перевищення обсягів виробництва
над обсягами внутрішнього споживчого ринку спонукало підприємців
експортувати вугілля насамперед до найближчих закордонних ринків.
Важливим у цьому відношенні визначався ринок Османської імперії.
Дослідження експортного напряму комерційної діяльності українських
підприємців стало можливим у результаті залучення широкого спектра
джерел: урядові й підприємницькі статистичні довідники, діловодні
документи представницьких організацій, статті з тогочасних періодичних видань, архівні матеріали тощо. Експортні дії українських підприємців проаналізовані у статті з погляду впровадження організаційних і
логістичних прийомів для реалізації експортних завдань, вивчення світового досвіду та використання найуспішніших і найдієвіших механізмів впливу на процес завоювання іноземних ринків збуту. У праці показано,
що українські підприємці вдавалися до найрізноманітніших засобів популяризації своїх товарів: від ділових зустрічей до участі у «Плавучій виставці». У статті робиться висновок, що, попри всі зусилля, українські
підприємці мали задовольнитися зростаючим внутрішнім попитом, програвши у експортній конкуренції більш розвиненим країнам. Ідея українських торгово-промислових кіл щодо організації постійного торгового
представництва в Константинополі у вигляді торгової палати, що
зародилася на початку ХХ ст., була реалізована лише на сучасному етапі
взаємовигідних партнерських відносин між Україною й Туреччиною.
Period in the late 19th — early 20th centuries was a rapid economic
recovery in Ukraine. The excess of production over the volume of the domestic
consumer market encouraged entrepreneurs to export coal, primarily to the
nearest foreign markets. The market of the Ottoman Empire was determined as
a important in that respect. The study of the export direction of commercial
activity of Ukrainian entrepreneurs became possible as a result of attracting a
wide range of sources including Government and business statistical directories,
office documents of representative organizations, articles from periodicals
of that time, archival materials, etc. The author analyses export
techniques of Ukrainian businessmen as one of the components of business
culture wich consists of introducing organizational and logistical techniques
for export tasks, studying global experience and using the most successful and
effective mechanisms to influence the process of invading foreign markets. The
paper shows that Ukrainian entrepreneurs had resorted to a variety of tools to
promote their products including business meetings and participating in the
“Floating Exhibition”. The author concludes that, despite all efforts,
Ukrainian entrepreneurs lost in competition with more developed countries
and they had to pay attention to the increased domestic demand. The idea of
Ukrainian business community to organize a permanent trade mission in
Constantinople in the form of a chamber of commerce, which originated in the
early XX century, is implemented at the present stage of mutually beneficial
partnership between Ukraine and Turkey.